Критерії, правила і процедури оцінювання
ПОЛОЖЕННЯ
про академічну доброчесність
учасників освітнього процесу
Глинського ліцею
Здолбунівської міської ради Рівненської області
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів в НУШ :
Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів Глинського ліцею Здолбунівської міської ради Рівненської області здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб’єкт-суб’єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків (або інших законних представників), відповідно до наказу МОН України від 13.07.2021 р. № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».
Метою оцінювання є створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного здобувача освіти, формування у них компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.
Оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об’єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.
Функції оцінювання:
формувальна,
діагностувальна,
мотиваційно-стимулювальна,
розвивальна,
коригувальна,
виховна.
Об’єктами оцінювання є результати навчання здобувачів освіти, у тому числі процес їх досягнення ними.
Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів педагоги здійснюють у процесі:
формувального оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.
Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання дитини в школі і триває постійно.
Формувальне оцінювання спрямоване на з'ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем програмовим матеріалом та запобігання утруднень на подальших етапах навчання. Задля цього учителі закладу здійснюють постійне спостереження за динамікою розвитку особистісних якостей учня/учениці, рівня сформованості у нього певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, сприяють формуванню впевненості щодо власних можливостей та навичок учіння; ведуть портфоліо; проводять діагностику навченості; за потреби коригують навчальний поступ учня/учениці.
Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання :
- формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
- ознайомлення учнів із критеріями оцінювання;
- забезпечення активної участі учнів у процесі оцінювання;
- забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія);
- корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.
Формуючи оцінювальне судження педагоги розкривають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог. Оцінювальне судження розкриває суть досягнутого учнем результату відповідно до конкретних очікувань (типу "В основному диктант написано грамотно та каліграфічно, однак повтори написання слів з подовженими приголосними. Ти на правильному шляху» або "Дякую за старанність, хід розв'язування задачі обрано правильно, повтори способи обчислень за № 102 на с. 34" тощо).
Підсумкове (річне) оцінювання особистісних надбань учнів у 1-2 класах здійснюється вербальною оцінкою, у 3-4 класах –рівневою (В, Д, С, П).
Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв'язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання.
Підсумкове (річне) оцінювання може визначатися з урахуванням індивідуалізованої діагностувальної роботи (якщо така проводилась) за умови, якщо виконання індивідуалізованої діагностувальної роботи засвідчує покращення результату навчання.
Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному е-журналі і свідоцтвах досягнень учнів.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів розроблені на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (додаток 1 до наказу МОН № 813 від 13.07.2021 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти»).
-Критерії оцінювання 1-4 класів
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів складені на основі:
- Додатка №2 до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 "Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти";
- Наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 №1093 "Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання"
У 2024-2025 н.р. оцінювання результатів навчання здобувачів освіти 5,6,7-их класів здійснюємо відповідно до Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:
- формувальне оцінювання;
- підсумкове оцінювання;
Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням встановлених результатів навчання. Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) є важливим складником освітнього процесу, оскільки воно відображає ж процес навчання учнівства, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю/вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів/учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній прогрес протягом навчального року. Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів збору інформації і повинне відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета/інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання вчителем/учителькою із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учняІучениці тощо). Окремі завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності (завдання початкового рівня передбачають уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання; завдання середнього рівня — розуміння та застосування елементів змісту навчання; достатнього — уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати); високого — уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність), рефлексувати, перекодовувати інформацію (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати). Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання. Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі.
Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку. Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання, яких досягли здобувані освіти, з очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/модельною навчальною програмою за певний період навчання. Підсумкове оцінювання здійснювати періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення педагоги встановлюють самостійно і відображають в навчальних програмах, які схвалюються педагогічною радою.
Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснювати за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр педагоги в залежності від особливостей вимог щодо оцінювання кожної освітньої галузі самостійно визначають:
- виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями;
- виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.
У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета/інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.
Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня/учениці протягом року. Річне оцінювання також може бути скоригованим. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному електронному журналі та «Свідоцтві досягнень». Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на основі компетентнісного підходу. Оцінювання дає інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12). Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягають учні.
Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінюваиия за освітніми галузями. Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання. Важливо зауважити, що педагоги повинні дотримуватися єдиних підходів щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, які розроблені та відображені в навчальній програмі, яку вони створюють на основі МНП. Для оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти педагоги використовують загальні критерії оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (Наказ МОНУ від 02.08.2024 №1093).
Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові (Додаток 1, Додаток 2)
Для оцінювання учнів 8-11 класів користуємось наказом МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 8-11 класів школи
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Вимоги до знань, умінь і навичок учнів |
|
I. Початковий |
1 |
Учні розрізняють об'єкти вивчення |
|
2 |
Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення |
|
|
3 |
Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання |
|
|
II. Середній |
4 |
Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію |
|
5 |
Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило |
|
|
6 |
Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком |
|
|
III. Достатній |
7 |
Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії |
|
8 |
Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності |
|
|
9 |
Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією |
|
|
IV. Високий |
10 |
Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення |
|
11 |
Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми |
|
|
12 |
Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення |
АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (наказ МОН № 805 від 09.09.2022 року «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників»)
ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДПРАЦІВНИКІВ (Постанова КМУ №800 від 21.08.2021р. «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників»)
СЕРТИФІКАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (Положення “Про сертифікацію педагогічних працівників”, затверджене постановою КМУ №1190 від 27.12.2018 р)
ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ " Про затвердження професійного стандарту за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньої освіти", " Вчитель з початкової освіти" (наказ міністерства соціальної політики України від 23.12.2020 р. №2736)